Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/2022_2023/psiholog/стоп булінг.jpg

Булінг (від англ to bully — задиратися, знущатися, змушувати погрозами) — повторювані, свідомі, навмисні та обдумані дії з наміром нашкодити, викликати страх шляхом погрози подальшою агресією.

Як відрізнити булінг від конфлікту?

· Булінг має тривалий характер.

· У булінгу завжди є кривдник, жертва, спостерігачі.

· У конфлікті є баланс (рівність) сил – здатність кожної зі сторін конфлікту впливати на процес.

· Зусилля сторін конфлікту спрямовані на вирішення конфлікту, на відміну від булінгу, у якому метою є приниження постраждалого.

Види булінгу:

- Фізичний булінг – штовхання, підніжки, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

- Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

- Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

- Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

- Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

Реальний булінг, на відміну від кібербулінгу, закінчується, коли дитина приходить зі школи додому, але віртуальний терор – продовжується.

На відміну від реального цькування, для кібербулінгу не потрібно мати перевагу в силі чи соціальному статусі – достатньо мобільного телефона чи комп’ютера плюс бажання тероризувати.

/Files/images/2022_2023/psiholog/IMG_20221218_155041_162.jpg

Що робити, якщо ти став жертвою булінгу

· Перше і найголовніше правило –не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.Такожне слід звинувачувати себеу тому, що тебе цькують.

· Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні –йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

· Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, тоодразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твійдруг чи подругаподілилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вонипотребують твоєї підтримки.

У жодному разіне слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Робота педагогів зі свідками

Спостерігачі (свідки) – учні та учениці, які спостерігають за проявами булінгу,насильства в закладі освіти та за його межами.Працюйте зі свідками ситуації насильства! Формуйте навички реагування задлязапобігання та протидії насильству. Спостерігачі мають відреагувати на небажануповедінку та сказати тим, хто поводиться небажано, що саме вони від нихочікують. Наприклад, вони можуть сказати: «Припиніть цю поведінку. Мені це неподобається, і це не смішно. Ми домовилися, що ми цього не будемо робити» тощо.

Робота педагогів з кривдниками

Під час роботи з кривдником(-цею) педагогам необхідно акцентуватиувагу не на визначенні винного та покаранні за скоєне, а на виявленніпричин такого вчинку та можливих варіантах виправлення ситуації.

Необхідно зрозуміти:

- Чому дитина так себе поводить? Які причини стоять за такою поведінкою?

- Що треба зробити дитині, щоб вона змінила поведінку? Які заходи необхіднодля цього вжити?

- Що можна зробити для відновлення поваги? (Дитина повинна самостійно продумати одну чи дві ідеї та запропонувати їх як вчителю, так і дитині, яка постраждала. Дитина, яка постраждала від насильства, має погодитипропозицію).

План заходів щодо запобігання та протидії булінгу в ЗЗСО №78 на 2023-2024 н.р.

Процедура подання заяви про випадок булінгу (цькування) та порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

1. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти (інший учасник освітнього процесу) став свідком булінгу, він інформує керівника закладу освіти у письмовій формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.

2. Учасником освітнього процесу (учні, вчителі, батьки) на ім’я керівника освітнього закладу подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:

· Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);

· Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;

· Достовірна інформація від інших осіб.

та часу:

· Як довго триває;

· Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер.

3. Відповідно до такої заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

4. Наказом керівника закладу освіти по школі пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, психолога та соціального педагога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

5. Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.

6. Комісія проводить розслідування, з’ясовує всі обставини події та приймає відповідне рішення.

7. За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи протягом однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.

8. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі.

9. У разі не визнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами, постраждалий (його представник) має право звернутись із заявою до органів Національної поліції України.

10. За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.

Деякі рекомендації учням щодо протидії кібербулінгу

· Спілкуйтейся з людьми, яких ти знаєш у реальному житті.

· Закрий у соціальних мережах свою сторнку та список друзів від сторонніх осіб

· Не вказуй в профілі та повідомленнях свою адресу, номер телефону та номер школи, де навчаєшся.

· Перед тим, як викласти і Інтернет або надіслати будь-яке своє фото, скористайся тестом «Білборд»: Чи готовий(а) я побачити це зображення на білборді або на стінах біля входу в мою школу?

Рекомендації батькам, при спілкуванні з дитиною, з метою профілактики потрапляння або скоєння ситуації булінгу

· дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом/подругою. Це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона/він зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі;

· говоріть з дитиною на рівні її очей;

· дозвольте розповісти про свої почуття, переживання;

· виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»);

· вислухайте дитину;

· побачте ситуацію очима дитини;

· допоможіть дитині знайти власний вихід із ситуації;

· ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути з дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує;

· сприймайте дитину як особистість з її цінностями, переконаннями, бажаннями; якщо ви не знаєте що говорити, просто будьте поруч;

· цікавтеся життям дитини: «Як твої справи?», «Ти чимось засмучений(на)?» «Що приємного сталося сьогодні?», «Що тобі подобається?», «Розкажи про своїх друзів?», «Яку ти любиш музику, ігри?», «Я хочу послухати її з тобою/пограти з тобою?» тощо;

· звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Цікавтеся хто її друзі, чим вони займаються;

· цікавтеся, в яких соціальних мережах та групах вона спілкується. Контролюйте перебування та спілкування вашої дитини в Інтернеті, використовуючи сучасні технології.

Корисні посилання

Статистичні дані щодо булінгу і кібербулінгу в Україні.

Проблема булінгу очима підлітків.

Чат бот у Telegaram: StopSextingBot допоможе знайти відповіді на запитання, що стосуються безпечної комунікації та поведінки в Інтернеті.

Кiлькiсть переглядiв: 1174