/Files/images/psychologist/5f9ec0b2e765a617089a13fe6f9b5c6d_M.jpgЧетвертый год обучения в младших классах завершает первый этап школьной жизни ребенка. Четвероклассники — это выпускники начальной школы. Именно этот факт во многом определяет те акценты, которые расставляют взрослые во взаимодействии с детьми данного возраста. Перспектива перехода в среднюю школу заставляет взрослых обращать первостепенное внимание на сформированность у четвероклассников учебных умений и навыков.

СФОРМИРОВАННОСТЬ УЧЕБНЫХ УМЕНИЙ И НАВЫКОВ

К четвертому классу у большинства детей уже складывается индивидуальный стиль учебной работы. Общий подход ребенка к ее выполнению хорошо прослеживается при подготовке домашних учебных заданий. Так, например, одни приступают к урокам сразу после прихода из школы, другим требуется отдых (разной продолжительности). Кто-то быстро и легко включается в работу, а кому-то требуется подготовительный период. Один ребенок начинает выполнять домашние задания с трудных учебных предметов, другой, наоборот, с легких. Есть дети, которые лучше усваивают материал с опорой на графические изображения (рисунки, схемы и т.п.), и есть дети, предпочитающие словесное объяснение.
Различия в общем подходе к выполнению учебной работы связаны с индивидуально-типологическими особенностями детей, их работоспособностью, спецификой познавательного развития, преобладающим типом восприятия и переработки информации, неодинаковым интересом к различным учебным предметам и т.д.
Индивидуальный стиль учебной работы проявляется не только в общем подходе к выполнению учебных заданий, но и в использовании школьниками различных учебных умений и навыков. Владение продуктивными приемами учебной работы означает, что школьник приобрел умение учиться: он способен качественно усваивать предлагаемые знания и, в случае необходимости, добывать их самостоятельно.
Какие же общие умения важны для успешного обучения? Среди них можно отметить следующие:
- слушать учителя;
- выделять главную мысль сообщения;
- связно пересказывать содержание текста;
- отвечать на вопросы к тексту;
- ставить вопросы к тексту;
- делать содержательные выводы на основе полученной информации;
- письменно выражать свою мысль;
- привлекать дополнительные источники информации, пользоваться справочной литературой (словарями, энциклопедиями и пр.);
- адекватно оценивать результаты собственной работы.
Большинство этих умений опирается на мыслительные способности: умение сравнивать и находить общее и различное; умение выделять главное, отличать существенное от несущественного, делать логические заключения и выводы.
Учиться всему этому необходимо в начальной школе, пока объем учебной нагрузки в значительной степени дозирован. В средних классах эти умения окажутся жизненно необходимыми, поскольку заметно возрастет количество новой информации, более сложным станет и ее содержание. В этой ситуации испытанный способ многократного повторения, который еще оправдывал себя в начальной школе, будет весьма неэффективным. Неумение же правильно работать с учебным материалом может стать причиной снижения успеваемости, неоправданного переутомления учащихся.
Для того чтобы понять, в какой степени четвероклассники владеют некоторыми из основных приемов учебной работы, можно понаблюдать, например, за тем, как ребенок готовится к пересказу заданного на дом параграфа по природоведению. Читает ли он весь текст несколько раз подряд, пытаясь запомнить все сразу? Читает ли всего один раз и, не пересказывая, уверен, что все хорошо знает? Фиксирует ли внимание на содержании отдельных абзацев, не устанавливая затем связи между ними? Отвечает ли на вопросы к тексту?
Детей необходимо учить работать с учебным текстом: выделять главную мысль; составлять план; запоминать содержание и пересказывать его с опорой на план и т.д.
Навык связного пересказа удобно развивать не только на учебном материале: можно попросить ребенка рассказать содержание прочитанной книги, увиденного кинофильма, описать события прошедшего дня.
С целью повышения психологической грамотности родителей и предоставления им необходимых ориентиров для занятий с детьми психолог может познакомить их с приемом выделения смысловых мнемических опор (методика «Смысловые единицы» разработана К.П.
К четвертому классу у большинства школьников намечается дифференциация учебных интересов, складывается разное отношение к учебным предметам: одни дисциплины нравятся больше, другие — меньше. Предпочтение тех или иных учебных предметов во многом связано с индивидуальными склонностями и способностями ребенка: кому-то нравится математика, у кого-то ярко проявляются лингвистические способности.
А если у ребенка никаких особенных предпочтений и интересов не обнаруживается? Психологические исследования показывают, что ни к чему не способных детей нет. Даже если школьник не выделяется своими учебными успехами и на первый взгляд одинаково безразлично относится ко всем предметам, он непременно обнаруживает склонность к лучшему усвоению учебного материала того или иного содержания. Именно такие склонности, указывающие на более сильные стороны развития ребенка, и необходимо поддерживать. Не следует также забывать, что жизнь детей не ограничивается стенами школы. За ее пределами ребенок может быть погружен в такие занятия, которые позволят ему проявить свою умелость, добиться успеха, обрести уверенность в себе.
Специальная анкета, разработчиками которой являются де Хаан и Коф (см.: Матвеева Л.Г., Выбойщик И.В., Мякушкин Д.Е. Что я могу узнать о своем ребенке? Психологические тесты. Челябинск, 1996, с. 170–175), поможет родителям лучше осознать интересы и склонности своего ребенка, выбрать для него наиболее подходящую область внешкольных занятий.

Інертні діти

Труднощі в шкільному навчанні можуть викликати також типологічні особливості дитини, на які не розрахована традиційна методика навчання,— йдеться про інертних дітей.
Інертність — це властивість темпераменту, яка є незмінною та нейрофізіологічно обумовленою. Ця властивість темпераменту надає деякі переваги, але в той же час створює певні труднощі під час навчання в школі. Інертні діти зазвичай неконфліктні, наполегливі в досягненні мети, організовані, зібрані та послідовні, урівноважені та дисципліновані, витривалі до фізичних, інтелектуальних і вольових навантажень. Проте до нової ситуації такі діти звикають занадто повільно, тому що будь-які зміни у звичних діях, оточенні, режимі травмують їх.
Психічний темп інертних дітей уповільнений, що призводить до труднощів у пристосуванні до встановленого темпу занять, постійного змінювання видів діяльності, необхідності швидко знаходити відповідь на запитання вчителя. Такі діти не завжди виконують навіть середні нормативи зі швидкості читання.
Для того щоб уникнути подібних труднощів і не травмувати дитини, її не слід підганяти під нормативи. Батькам і педагогам необхідно розуміти, що провідна роль в успішності шкільного навчання інертної дитини належить вчителеві: він здатний як полегшити, так і ускладнити навчальну діяльність такого учня.
Інертному учневі протипоказано:
• працювати у швидкому темпі;
• постійно переводити увагу з тексту на ілюстрації, на відповіді, на записи та ін.;
• за обмежений проміжок часу засвоювати значний за обсягом, різноманітний і складний матеріал;
• ситуації несподіваного запитання та швидкої відповіді;
• опитування на початку заняття.
Дорослим, які працюють з інертною дитиною, варто пам'ятати про таке: активність такої дитини збільшується поступово та повільно, вона не може виявити високу продуктивність щодо виконання різноманітних завдань, їй необхідний час на обмірковування нової відповіді, у момент виконання завдання її не слід відволікати або переводити її увагу, не рекомендується змушувати відповідати інертного учня новий, щойно вивчений, матеріал.

/Files/images/psychologist/bar14.gif

Психолог пропонує

/Files/images/psychologist/dev300.jpgСльози, хитрість, упертість, слабкість, "відхід в хворобу", капризи, шантаж ... Ось неповний арсенал дитячих маніпулятивних прийомів, які знайомі кожному батькові й педагогу. У чому причина такої поведінки?
Психолог пропонує батькам викладати в письмовому вигляді проблеми, пов'язані з особливостями розвитку дитини, або описати будь-які інші,проблеми(пов’язані з вихованням,поведінкою) . Шановні батьки це дозволе Вам відкрито висловити свої сумніви, а по-друге, дає можливість психологу встановити необхідний рівень «зворотнього зв'язку» в сім’ї .
Для досягнення повного взаєморозуміння та відкритості, психолог повідомляє, що викладена інформація строго конфіденційна і служить для визначення проблем дитини з метою їх вирішення(надання допомоги).
Скринька практичного психолога /Files/images/psychologist/mail.gif

Поради з підвищення самоповаги

/Files/images/psychologist/samouvagenie.jpgПам’ятайте про свої позитивні якості, замість того, щоб пам’ятати погане.
В усьому, що ви робите, намагайтеся знайти позитив. Поздоровте себе з цим успіхом.
Постійно згадуйте свої успіхи.
Пробачайте собі помилки. Ми можемо ставитися до себе дуже суворо, але все-таки робимо їх. Визнайте свою помилку й адекватно компенсуйте збитки. Не перекладайте провину на інших – це ознака безсилля. Так само не перегинайте палицю, обвинувачуючи в усьому тільки себе.
Вчіться любити своє тіло.
Дійте так, начебто ви були непереможним, легким у спілкуванні, дотепним, гідним любові. І ви будете таким.
Шукайте і приймайте допомогу, підтримку і пораду, коли маєте потребу в цьому.
Ставтеся до себе добре. Ваша самоповага ніколи не зросте, якщо ви не будете ставитися до себе належним чином. Пам’ятайте: той, хто любить себе, виглядає краще, має прекрасне здоров’я.
Відмовтесь від думки, що ви – безнадійний і невдаха, якого ніхто не любить. Якщо ви думаєте так, то це може стати істиною, оскільки ви самі переконуєте в цьому інших.
Вчіться слухати, не даючи оцінок і не роблячи порівнянь.
Вмійте сказати «ні». Найчастіше ми занадто швидко погоджуємося зробити те, про що нас просять, боячись несхвалення чи гніву з боку інших, вважаючи себе «гарним» тоді, коли поступилися комусь, щоб зробити приємне.
Відмовтеся від балаканини, пліток, скарг, бажання помсти, від усіх бажань, що підривають вашу цілісність і особисту силу.
Пам’ятайте, що ви недосконалі - і це прекрасно. Ви – людина, що може помилятися й виправляти свої помилки. Досконалість недосяжна, а природність деяких якостей буває більш привабливою.
Визнайте себе таким, яким ви є, - унікальним, оригінальним, людяним.

/Files/images/psychologist/ARROW_BLUE_RT_MED_CLR.GIF

Кiлькiсть переглядiв: 233